Паркан із колючого дроту

Говорячи про дротові паркани ми мимоволі наближаємося до вершини їх еволюційного розвитку — парканам із колючого дроту. Паркан із колючого дроту є досить ефективним загородженням, що перешкоджає проникненню на територію непроханих гостей. Звичайно, огорожа з колючого дроту, її ефективність безпосередньо залежать від способу монтажу, якості дроту, частоти шарів, висоти парканів та інших нюансів. Якщо підхід до самого монтажу паркану з колючого дроту можна віднести до числа суб’єктивних факторів, то конструктивні особливості дроту слід розглядати окремо, як основу, що докорінно впливає не тільки на захисні властивості, але і на тривалість експлуатації.

Отже, колючий дріт за конструктивною ознакою ділиться на одноосновний та двохосновний. Різниця між кількістю шарів забезпечує більш товстому — двохосновному дроту перевагу в міцності, довговічності, більш якісної фіксації шипів. Товщина одноосновного дроту складає 1,6–1,8 мм, у той час як двохосновний аналог має товщину 2,8 мм.

Огородження з колючого дроту мають тривалий термін служби, так як сучасні виробники захищають дріт від корозії шляхом нанесення на поверхню виробу оцинкованого шару, що забезпечує паркану довгі роки служби.

Монтаж колючого дроту починається з вибору опор та формату самого огородження. Найбільш популярними є прямі або L-образні опори, виготовлені з круглого, квадратного або кутового профілю. Опори забиваються в землю на відстані приблизно 1-1,2 метрів одна від одної, з заливанням двох крайніх опор бетоном. Колючий дріт розтягується паралельно землі ярусами, відокремленими один від одного проміжками в 10-20 см залежно від рівня необхідного захисту. Після цього яруси закріплюються між собою шляхом діагонального протягування двох шарів дроту у вигляді літери «Х». Досить часто колючий дріт використовують з дротяним парканом (сіткою рабицею), де сітка виконує основу, а колючий дріт вінчає конструкцію, виключаючи можливість подолання паркану зверху.